Рідний край

**ВІДОМОСТІ ПРО ВОДЯНІ МЛИНИ У СТАРОСАНЖАРСЬКІЙ ТА НОВОСАНЖАРСЬКІЙ СОТНЯХ (1732 р.).**

## **1732 году в месяце октоврии 19 числа.**

## Видение всего полку полтавского, сколко есть мельниц по реке Ворскле, и весняних, и сколко в оных камений мелних и ступ есть.

**Сотне старосанджаровской мелнице, на вишшой гребле**

**зостаючие.**

*В Богдана Марковича мелниця и в оной каменей мелних три и ступи; пана сотника мелниця, в оной два камени; в Якова Рудого мелниця, в оной камений два и ступи; в Ивана Залиеского мелниця, камень и ступи; у войта полтавского мелниця, камений два и ступи.*

***На низшей гребле.**** В сотника Тарнавского мелниця, в оной его камень и ступи; церкви спаской там-же еден камень; в Граба мелниця и еден камень; там-же судии полтавского камень и ступи; в асаула полкового мелниця, в оной камений три и ступи; в судии полтавского мелниця, его еден камень; Максимишин камень и ступи; у Федора Цопи мелниця его, камень и ступи; там же Ивана Середи камень; зо всех вишеписанних камений и ступ в прошлых годах нечого не бралося, а теперь зборщики отбирают.*

**Весняники млини по ставках.**

*У отца Евстафия святомихайловского камень и ступа, другий камень на Ворскле мелний; Данила Остапенка камень мелний; Ивана Дяченка камень мелний; и з сих весняних млинов в прошлых годах нехто нечого не бирал.*

**Сотне новосанджаровской на реце Ворскле вишшой гребле**

**мелници.**

*Пана Левенца мелниця, а в ней три каменей мелних и колесо ступное; Андрея Панченка полтавского на Ворскле мелниця, а в нем каменей три мелних и колесо ступное; Андрея Погорелого на Ворскле мелниця, а в нем каменей два мелних и колесо ступное; а прежде того не биралося, а тепера зборщики отбирают.*

*Низшой гребле новосанжаровской мелнице. Грицка Манденка полтавского на Ворскле мелниця, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; Якова Мелешченка на Ворскле мелниця з Сухою пополам, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; вдови обозной на Ворскле мелниця, а в ней каменей два мучних и колесо ступное; Гаврила Полтавского на Ворскле мелниця, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; Лукяна Кондратовича на Ворскле мелниця, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; Михайла Карпенка мелниця з братом на Ворскле, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; а прежде того не биралося, а теперь зборщики отбирают.*

**Новосанжаровских обивателей вершняки.**

*Андрея Гамалеенка на Полузори мелниця, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; Лукяна Кондратенка на сазе к Ворсклечку мелниця, а в ней каменей два мелних и колесо ступное; Якова Мелешченка на Ворсклечку мелниця, а в ней камень мелний и колесо ступное; Анедрея Погорелого на Ворсклечку мелниця, а в ней каменей два мелних; Семена Леского мелниця, а в ней каменей два мелних; з сих млинов отбирали на гетмана, а в год по едной бочки муки.*

*Павло Жданович, сотник новосанжаровский, Матвей, атаман. Андрей Яковенко, войт. Иван Ященко, того часу писар.*

Джерело:

Модзалевский В.Л. Материалы для истории Полтавского полка // Труды ПУАК. – Полтава: Эл. Типо-литография Г.И. Маркевича, 1906. – Вып. 2: Приложения. – с.19-20.

[http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-ukazatel-po-godam-vypuska/vospitanniki-ppkk-1869?id=8577](http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-ukazatel-po-godam-vypuska/vospitanniki-ppkk-1869?id=8577)

✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨

Село Старі Санжари знаходится на правому березі річки Ворскла, нижче за течією від обласного центру міста Полтава. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці (Стара Ворскла) и заболочені озера. Село традиційно поділене на дві частини (Гору й Низ). 

Історичні джерела свідчать, що слово Санжари тюркського походження і в перекладі означає урочище або брід.

Згідно з переказами, 1243 на березі річки Ворскли на зимівлю влаштовувалася орда татар саме там, де тепер розташовано селище. А оскільки урочищ і бродів тут могло бути багато, то була й підстава для назви Санжари.

За доби Гетьманщини Старі Санжари мали статус сотенного містечка Полтавського козацького полку. Містечко мало свою символіку - печатку з зображенням козацької порохівниці під короною.

За даними на 1859 рік у власницькому та козачому містечку Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 4636 осіб (2211 чоловічої статі та 2425 — жіночої), налічувалось 693 дворових господарства, існували 6 православних церквов, козаче приходське училище, завод та сільська управа, відбувалось 3 ярмарки на рік.

Станом на 1900 рік село було центром Старосенжарівської волості.

1636 — перше згадка про Санжари (згодом Старі Санжари).

1709 — поблизу села Старі Санжари, на території фортеці, шведи створили перший концлагерь для утримання російських солдат, узятих в полон під Веприком.

1946 — село перейменували в Решетники.

1992 — селу повернули історичну назву Старі Санжари.

У Старих Санжарах народилися:

український громадський і політичний діяч, журналіст Олександр Петрович Янко (1879 — 1938);

українська правозахисниця Оксана Яківна Мешко (1905 — 1991);

діячка ОУН, член УГВР Катерина Яківна Мешко (1910 - 1976);

Святий Мелетій Харківський та Охтирський (в миру Михайло Леонтович, 1784-1840);